Огляд судової практики Верховного Суду

Вітаю! Я готова допомогти вам з оглядом судової практики Верховного Суду.

Оскільки це дуже широка тема, для того, щоб я змогла підготувати для вас релевантну та корисну інформацію, будь ласка, уточніть ваш запит:

• Яка галузь права вас цікавить? (наприклад: цивільне, кримінальне, господарське чи адміністративне судочинство).
• Чи є конкретна правова проблема або тема? (наприклад: стягнення аліментів, спори щодо земельних ділянок, оскарження рішень податкових органів, практика щодо військового обліку тощо).

Щойно ви надасте ці деталі, я виконаю пошук актуальних рішень Верховного Суду та підготую для вас огляд.

Дякую за уточнення. Господарське судочинство охоплює дуже широкий спектр питань: від спорів щодо виконання договорів до справ про банкрутство, корпоративних конфліктів чи захисту прав інтелектуальної власності.

Щоб мій огляд був максимально корисним для вас, будь ласка, уточніть, яка саме категорія справ вас цікавить? Наприклад:

• Договірні спори (наприклад, стягнення заборгованості, неустойки, розірвання договорів);
• Корпоративні спори (наприклад, оскарження рішень загальних зборів, виключення учасника);
• Банкрутство;
• Інтелектуальна власність;
• Земельні спори у господарських відносинах.

Якщо у вас є конкретна правова проблема, опишіть її — я знайду актуальні правові позиції Верховного Суду саме з цього питання.

Я знайшла актуальну практику Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду щодо захисту прав інтелектуальної власності. Основні питання, які зараз розглядаються судом, стосуються схожості торговельних марок та критеріїв їх розрізнюваності.

Ось ключові висновки з останніх рішень:

1. Критерії схожості торговельних марок

У справі № 910/6131/25 (рішення від 06.08.2026) Верховний Суд наголосив на важливості оцінки загального зорового враження від торговельних марок.

• Суть позиції: Наявність одного спільного словесного елемента не завжди свідчить про схожість марок до ступеня змішування. Суд враховує сукупність ознак: наявність додаткових елементів, смислове значення, а також те, чи мають марки розрізняльну здатність щодо конкретних товарів чи послуг (класів МКТП).
• Висновок: Якщо марки створюють різне загальне враження, навіть за наявності спільного слова, це може бути підставою для відмови у задоволенні позову про визнання їх схожими.

910/6131/25 910/6131/25

2. Захист прав інтелектуальної власності від контрафактної продукції

У справі № 916/3837/24 (рішення від 06.08.2026) розглядалися вимоги про заборону використання позначень, вилучення та знищення товарів, а також стягнення доходу, отриманого внаслідок протиправної діяльності.

• Суть позиції: Позивач (LEGO Holding A/S) доводив, що відповідачі здійснювали продаж продукції з позначеннями, настільки схожими з його торговельними марками, що це вводило споживачів в оману.

916/3837/24

3. Процесуальні аспекти

Верховний Суд також звертає увагу на організаційні питання. Зокрема, у справі № 902/72/26 (рішення від 07.08.2026) нагадується, що у Касаційному господарському суді функціонують спеціалізовані палати, зокрема для розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності, що підкреслює важливість спеціалізації при розгляді таких спорів.

902/72/26

Чи бажаєте ви, щоб я детальніше проаналізувала якусь із цих справ або знайшла практику щодо іншого аспекту інтелектуальної власності (наприклад, авторського права чи патентів)?

Ця справа № 902/72/26 не стосується інтелектуальної власності по суті спору.

Вона є прикладом процесуального питання щодо спеціалізації суддів у Касаційному господарському суді.

Суть ситуації:

• Позивач звернувся з позовом про скасування державної реєстрації відомостей про юридичну особу, що виникло у зв'язку з корпоративним спором (переведення прав покупця корпоративних прав).
• Справа була автоматично розподілена на колегію суддів, які спеціалізуються на земельних відносинах та праві власності.
• Однак, згідно з рішенням зборів суддів Касаційного господарського суду, справи, що виникають з корпоративних відносин, мають розглядатися суддями спеціалізованої палати для розгляду корпоративних спорів.
• Результат: Судді заявили самовідвід, оскільки порушення порядку визначення судді (через невідповідність спеціалізації) є підставою для відводу згідно зі ст. 35 ГПК України. Справу було передано на повторний автоматизований розподіл для визначення колегії суддів, що відповідає спеціалізації.

Отже, згадка про "захист прав інтелектуальної власності" у тексті ухвали була лише цитуванням закону про структуру палат суду, а не описом предмета цього конкретного спору.

Ця справа № 916/3837/24 стосується захисту прав інтелектуальної власності (торговельних марок), але предметом касаційного розгляду було питання розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу.

Суть спору:

• Позивач (LEGO Holding A/S) виграв справу про заборону використання схожих торговельних марок, вилучення товарів та стягнення доходу (7225 грн).
• Після цього позивач звернувся із заявою про стягнення з відповідачів витрат на правничу допомогу у розмірі понад 100 000 євро.
• Суди першої та апеляційної інстанцій задовольнили цю заяву лише частково, визнавши заявлену суму надмірною та неспівмірною зі складністю справи та ціною позову (7225 грн).

Позиція Верховного Суду:

• Верховний Суд залишив рішення судів попередніх інстанцій без змін.
• Суд підкреслив, що розмір витрат на правничу допомогу має бути співмірним зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом, та значенням справи для сторони.
• Суд зазначив, що хоча справа налічує багато документів, вона не є складною за предметом та підставами.
• Стягнення понад 100 000 євро за спір, де дохід від порушення склав лише 7225 грн, було визнано судами необґрунтованим та непропорційним.
• Верховний Суд наголосив, що не має повноважень переоцінювати докази, якщо суди попередніх інстанцій вже надали їм оцінку, керуючись критеріями реальності та розумності витрат.

Отже, ця справа є важливим прикладом того, що навіть у справах про захист інтелектуальної власності суди ретельно перевіряють обґрунтованість витрат на адвокатів і не присуджують їх у повному обсязі, якщо вони є очевидно завищеними порівняно з предметом спору.

Ця справа № 910/6131/25 стосується спору про визнання недійсним свідоцтва на торговельну марку.

Суть спору:

• Позивач (ФОП Каменський А.А.) намагався визнати недійсним свідоцтво на торговельну марку відповідача (ТОВ "Епіцентр К"), стверджуючи, що вона є схожою до ступеня змішування з його власною торговельною маркою, зареєстрованою раніше для споріднених послуг (35 клас МКТП).
• Відповідач наполягав на тому, що марки є різними за графічними елементами, мають різне смислове значення (завдяки додатковому слову "зоотовари") і не вводять споживачів в оману.

Позиція Верховного Суду:

• Верховний Суд залишив рішення судів попередніх інстанцій без змін, відмовивши у задоволенні позову.
• Суд підтвердив, що оцінка схожості торговельних марок є дискреційним повноваженням судів першої та апеляційної інстанцій, які мають оцінювати докази (зокрема, висновки експертів) за своїм внутрішнім переконанням.
• Суди встановили, що, незважаючи на наявність спільного слова "ІНФОРМАЦІЯ_3", марки в цілому створюють різне зорове враження, мають різні графічні елементи та зареєстровані для різних послуг, що виключає можливість сплутування.
• Верховний Суд також відхилив доводи позивача про процесуальні порушення (щодо долучення висновку експерта відповідачем), зазначивши, що ці питання були належним чином досліджені апеляційним судом, який не виявив порушень прав позивача на змагальність.

Ця справа демонструє, що для визнання торговельної марки недійсною через схожість недостатньо лише наявності спільного словесного елемента — суди оцінюють марку як цілісну композицію, враховуючи графіку, смислове значення та конкретний перелік товарів/послуг.