Запит
Набувальна давність судова практика
Відповідь Lexa
Набувальна давність регулюється статтею 344 Цивільного кодексу України. Згідно з цією нормою, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном — протягом п'яти років, набуває право власності на це майно, якщо інше не встановлено Кодексом.
Основні аспекти судової практики щодо набувальної давності:
- Судовий порядок: Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби та цінні папери набувається виключно за рішенням суду 6-33540св14 6-22897св14.
- Державна реєстрація: Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту такої реєстрації 490/6430/16-ц 490/6430/16-ц.
- Умови застосування: Суди звертають увагу на те, що майно має бути «чужим» (тобто таким, що вибуло з володіння власника). Набувальна давність не застосовується, якщо майно не мало статусу чужого або не вибувало з власності (наприклад, комунальної) у передбаченому законом порядку Документ 65385684.
Для глибшого розуміння застосування цієї норми суди також керуються роз'ясненнями, викладеними у постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» 6-33540св14 6-22897св14.