Публічна копія діалогу

Субсидіарна відповідальність директора

Будь ласка, проконсультуйтеся з юристом перед прийняттям важливих рішень. Lexa може помилятися; ця інформація не є юридичною консультацією.

Автор: Lexa Editorial Team

Перевірив: Lexa Editorial Team (автоматичний чекліст)

Статус: Публікацію допущено до індексації

Остання перевірка джерел:

Посилання на документи захищені. Якщо ви не авторизовані в Lexa, після натискання вам буде запропоновано увійти або зареєструватися, а потім ви повернетеся до документа.

Запит

Субсидіарна відповідальність директора

Відповідь Lexa

Це досить широке юридичне питання. Щоб я могла надати вам максимально корисну інформацію, уточніть, будь ласка: ви цікавитеся загальними нормами законодавства та судовою практикою, чи вам потрібна допомога з аналізом конкретної судової справи або ситуації, що вже виникла?

Запит

судовою практикою

Відповідь Lexa

Судова практика щодо субсидіарної відповідальності директора (керівника) у справах про банкрутство базується на положеннях Кодексу України з процедур банкрутства (КУзПБ).

Основний акцент у судових рішеннях робиться на тому, що керівник зобов'язаний діяти добросовісно та розумно. Якщо підприємство стає неплатоспроможним, керівник має вжити заходів для запобігання банкрутству або своєчасно ініціювати процедуру банкрутства.

Ось ключові аспекти, які суди враховують при розгляді таких справ:

  • Обов'язок ініціювати банкрутство: Суди звертають увагу на те, чи були у боржника очевидні та тривалі ознаки неплатоспроможності. Якщо керівник знав про кризовий фінансовий стан, але не звернувся до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, це розцінюється як неналежне виконання обов'язків та недобросовісне ставлення до управління майном 904/4771/23 (904/4461/25).
  • Причинно-наслідковий зв'язок: Для притягнення до субсидіарної відповідальності суди встановлюють, чи призвели саме дії або бездіяльність керівника до доведення підприємства до банкрутства.
  • Добросовісність: Керівник повинен довести, що він діяв в інтересах підприємства та вживав усіх необхідних заходів для виходу з кризи.

Приклад судової позиції: У справі № 904/4771/23 (904/4461/25) суд зазначив, що невжиття керівником заходів реагування на кризовий фінансовий стан підприємства протягом тривалого часу свідчить про недобросовісне ставлення до управління майновими активами та невиконання обов'язків, що є підставою для розгляду питання про відповідальність 904/4771/23 (904/4461/25).

Якщо вас цікавить аналіз конкретної ситуації або ви хочете, щоб я детальніше дослідила практику Верховного Суду з певного питання (наприклад, щодо доказування вини керівника), будь ласка, уточніть ваш запит.